обрубка

ОБРУ́БКА¹, и, ж. Дія за знач. обру́бувати.

Давно в ливарних цехах відмовились від ручної обрубки литва (Роб. газ., 28.ХІ 1962, 2).

ОБРУ́БКА², и, ж., крав. Опушка, оздоблення кожуха.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрубка — обру́бка 1 іменник жіночого роду обрубування обру́бка 2 іменник жіночого роду оздоблення Орфографічний словник української мови
  2. обрубка — I -и, ж. Дія за знач. обрубувати. II -и, ж., крав. Опушка, оздоблення кожуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрубка — ОБРУ́БКА¹, и, ж. Дія за знач. обру́бувати. Давно в ливарних цехах відмовились від ручної обрубки литва (з газ.). ОБРУ́БКА², и, ж., крав. Опушка, оздоблення кожуха. Словник української мови у 20 томах
  4. обрубка — Обрубка, -ки ж. Опушка тулупа. Мнж. 187. Словник української мови Грінченка