1. Словник української мови в 11 томах

обрядовість

ОБРЯДО́ВІСТЬ, вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів.

Батько сам молився довго й голосно, а часто висміював у своїх анекдотах попів і обрядовість (Думки про театр, 1955, 29);

Радянська святковість і обрядовість не тільки прикрашає побут трудящих, а й служить важливим засобом комуністичного виховання (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрядовість — обрядо́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обрядовість — [обр'адов'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. обрядовість — -вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обрядовість — ОБРЯДО́ВІСТЬ, вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів. Зміст обрядовості визначається суспільними відносинами (з наук. літ.); З давніх-давен у життя людей міцно увійшла сімейно-побутова обрядовість (з газ.). Словник української мови у 20 томах