обрятований
ОБРЯТО́ВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до обрятува́ти.
Обрятовані від огню сніпки вимолотили (Коцюб., І, 1955, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрятований — обрято́ваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- обрятований — -а, -е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрятувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрятований — ОБРЯТО́ВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до обрятува́ти. Обрятовані від огню сніпки вимолотили (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- обрятований — Обрято́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)