1. Словник української мови в 11 томах

обрізувальний

ОБРІ́ЗУВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для обрізування чого-небудь.

З пилорами дошки надходять на обрізувальний верстат і сортувальний стіл (Веч. Київ, 19.VІІІ 1957, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрізувальний — обрі́зувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обрізувальний — -а, -е, тех. Признач. для обрізування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрізувальний — ОБРІ́ЗУВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для обрізування чого-небудь. З пилорами дошки надходять на обрізувальний верстат і сортувальний стіл (з газ.). Словник української мови у 20 томах