обсаджувати
ОБСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех.
1. чим і без додатка. Садити (рослини) навколо або з країв чого-небудь; оточувати насадженнями щось.
Місцеве населення, обсаджуючи пірамідальними кактусами городи й сади, має прекрасні живі огорожі (Наука.., 12, 1956, 36);
Хіба не можна було дамбами добру половину тих плавнів відгородити? А береги? Обсадити обіцяли, та й досі обсаджують язиками (Гончар, Тронка, 1963, 282);
Ой обсади, мила, вишеньками двір (Чуб., V, 1874, 80);
Улянка добре скопала город, ..обсадила навколо кукурудзою (Донч., IV, 1957, 99).
2. Засаджувати, повністю займати рослинністю яку-небудь площу, ділянку землі і т. ін.
Ліс, не спиняючись ворожою людською рукою, обсіяв, обсадив деревом усі гори й неглибокі долини (Н.-Лев., І, 1956, 153).
3. тільки док., заст. Посадити.
На другий день багач запросив і брата, насходилися гості. Обсадив він їх за столом, дав горілки (Укр.. казки, легенди.., 1957, 286).
4. ким, рідко. Садовити багато людей навколо чого-небудь.
Семениха налагодила їди і пиття і обсадила великий стіл кревними (Стеф., І, 1949, 151).
5. діал. Оточувати, позбавляючи можливості виходу, відступу.
По короткім віддиху Максим почав розставляти ловців у два ряди так, аби вповні обсадити плай (Фр., VI, 1951, 12);
Частина відділу [червоних] обсадила всі виходи довкола двору, а друга чекала біля воріт (Ірчан, II, 1958, 41);
— Замовте на цей час поліцію, обсадіть подвір’я, вихідні брами, коридори і канцелярію (Козл., Сонце.., 1957, 140);
*Образно. Вони не повмирали ані від простуди, .. ані на жодну з тих 77 язв, що ненастанно, зимою й літом, обсаджують хлопську хату (Фр., IV, 1950, 303).
6. спец. Укріплювати стінки бурової свердловини або розмежовувати нафтоносні, газоносні і водоносні шари спеціальними трубами.
Коли пробурять нафтову або газову свердловину, її обсаджують сталевими трубами (Роб. газ., 12.XII 1962, 2).
Значення в інших словниках
- обсаджувати — обса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обсаджувати — Засаджувати; (стіл, ким) садовити за що <�кого>; (входи й виходи) забл|ь|оковувати, оточувати; (злиднями) обсідати. Словник синонімів Караванського
- обсаджувати — [обсаджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- обсаджувати — -ую, -уєш, недок., обсадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 чим і без додатка. Садити (рослини) навколо або з країв чого-небудь; оточувати насадженнями щось. 2》 Засаджувати, повністю вкривати рослинністю яку-небудь площу, ділянку землі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсаджувати — ОБСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док. 1. що, чим і без дод. Садити (рослини) навколо або з країв чого-небудь; оточувати насадженнями щось. Словник української мови у 20 томах
- обсаджувати — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- обсаджувати — Обса́джувати, -джую, -джуєш; обсади́ти, -джу́, -са́диш, -са́дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)