обсаджувати

ОБСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех.

1. чим і без додатка. Садити (рослини) навколо або з країв чого-небудь; оточувати насадженнями щось.

Місцеве населення, обсаджуючи пірамідальними кактусами городи й сади, має прекрасні живі огорожі (Наука.., 12, 1956, 36);

Хіба не можна було дамбами добру половину тих плавнів відгородити? А береги? Обсадити обіцяли, та й досі обсаджують язиками (Гончар, Тронка, 1963, 282);

Ой обсади, мила, вишеньками двір (Чуб., V, 1874, 80);

Улянка добре скопала город, ..обсадила навколо кукурудзою (Донч., IV, 1957, 99).

2. Засаджувати, повністю займати рослинністю яку-небудь площу, ділянку землі і т. ін.

Ліс, не спиняючись ворожою людською рукою, обсіяв, обсадив деревом усі гори й неглибокі долини (Н.-Лев., І, 1956, 153).

3. тільки док., заст. Посадити.

На другий день багач запросив і брата, насходилися гості. Обсадив він їх за столом, дав горілки (Укр.. казки, легенди.., 1957, 286).

4. ким, рідко. Садовити багато людей навколо чого-небудь.

Семениха налагодила їди і пиття і обсадила великий стіл кревними (Стеф., І, 1949, 151).

5. діал. Оточувати, позбавляючи можливості виходу, відступу.

По короткім віддиху Максим почав розставляти ловців у два ряди так, аби вповні обсадити плай (Фр., VI, 1951, 12);

Частина відділу [червоних] обсадила всі виходи довкола двору, а друга чекала біля воріт (Ірчан, II, 1958, 41);

— Замовте на цей час поліцію, обсадіть подвір’я, вихідні брами, коридори і канцелярію (Козл., Сонце.., 1957, 140);

*Образно. Вони не повмирали ані від простуди, .. ані на жодну з тих 77 язв, що ненастанно, зимою й літом, обсаджують хлопську хату (Фр., IV, 1950, 303).

6. спец. Укріплювати стінки бурової свердловини або розмежовувати нафтоносні, газоносні і водоносні шари спеціальними трубами.

Коли пробурять нафтову або газову свердловину, її обсаджують сталевими трубами (Роб. газ., 12.XII 1962, 2).