обслуговувати
ОБСЛУГО́ВУВАТИ і ОБСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСЛУГУВА́ТИ, гу́ю, гу́єш і ОБСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док., перех.
1. Виконувати роботу, функції, пов’язані з задоволенням чиїх-небудь запитів, потреб.
[Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу (Мороз, П’єси, 1959, 305);
До Жовтневої революції українська мова була майже виключно мовою художньої літератури. Тепер вона обслуговує й освітлює всі галузі людської діяльності (Рильський, III, 1955, 93);
Кілька разів переривали їй роботу сторони, що зголошувалися за листами. Обслугувала їх мовчки (Фр., II, 1950, 315);
Він.. видобув лезо безпечної бритви, котрим обслужив стількох товаришів у таборі, і наголо зняв бороду (Ю. Янов., II, 1954, 49);
// Подавати їжу на стіл (у ресторані, їдальні і т. ін.).
Офіціантки негайно кинулися обслуговувати Колю та Володимира (Руд., Вітер.., 1958, 77);
Олена Тихонівна не раз казала невістці сидіти, але та.. ніби змагалася з свекрухою, хто краще і швидше обслужить за столом (Минко, Ясні зорі, 1951, 116).
2. Забезпечувати, налагоджувати роботу певних знарядь, машин, механізмів і т. ін.
Ось уже й панни, що обслуговували машини, поприходили одна за одною (Фр., VI, 1951, 253);
Міномети обслуговували досвідчені "старики" з молодшим сержантом на чолі (Ле, Право.., 1957, 122).
Значення в інших словниках
- обслуговувати — обслуго́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обслуговувати — Обслужувати; (в їдальні) слугувати, прислуговувати; п-к -УЮЧИЙ, що обслужує, радий обслужити, зайнятий обслугою, обслуговий, для обслуговання. Словник синонімів Караванського
- обслуговувати — і обслужувати, -ую, -уєш, недок., обслугувати, -гую, -гуєш і обслужити, -служу, -служиш, док., перех. 1》 Виконувати роботу, функції, пов'язані з задоволенням чиїх-небудь запитів, потреб. || Подавати їжу на стіл (у ресторані, їдальні і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обслуговувати — ОБСЛУГО́ВУВАТИ і ОБСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ОБСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. 1. кого, що. Виконувати роботу, функції, пов'язані з задоволенням чиїх-небудь запитів, потреб. Словник української мови у 20 томах