1. Словник української мови в 11 томах

обсмикнути

ОБСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до обсми́кувати.

Дарка.. втерла обличчя рукавом, обсмикнула підтикану фартушину (Л. Укр., III, 1952, 650);

Зітхнула Марія Павлівна, поправила зачіску, обсмикнула плаття біля вирізу на грудях (Коп., Земля.., 1957, 215);

Одкине набік [дівчина сніп], обсмикне колосся й далі біжить, на ходу перевесло крутить (Головко, І, 1957, 243);

Компартія обсмикне зарозумілого бюрократа (Еллан, II, 1958, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсмикнути — обсмикну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсмикнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до обсмикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсмикнути — ОБСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Однокр. до обсми́кувати 1, 2. Дарка .. втерла обличчя рукавом, обсмикнула підтикану фартушину (Леся Українка); Зітхнула Марія Павлівна, поправила зачіску, обсмикнула плаття біля вирізу на грудях (О. Словник української мови у 20 томах
  4. обсмикнути — ОБСМИ́КУВАТИ (ОСМИ́КУВАТИ) (поправляти верхній одяг, смикаючи донизу з усіх боків), ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ОБЩИ́ПУВАТИ розм. — Док.: обсми́кати (осми́кати), обсмикнути, обтягти́, обтягну́ти, общипа́ти. Сергій.. Словник синонімів української мови