обставлений

ОБСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обста́вити.

Двір кругом обставлений залізними палями (Укр.. казки, 1951, 197);

Нема вже тепер тії хатки в лісі, що кулями обставлені стіни у неї (Вас., II, 1959, 143);

Посеред сцени.. червонів скатертиною стіл, обставлений у два ряди живими хатніми квітами в горщечках (Ткач, Плем’я..,1961, 277);

Внизу шуміла Рось, обставлена по обидва боки скелями та купами каміння (Н.-Лев., III, 1956, 92);

Флігель мого дитинства ледве можна знайти, — було місце, рясно обставлене болиголовом, будяччям (Ю. Янов., V, 1959, 143);

Він вивів Кардаша.. у невеличку бічну кімнату, обставлену книжковими полицями (Жур., Вечір.., 1958, 59);

— Ні до якого села вам і показуватися.. не можна, — всі дороги будуть обставлені, а завтра, може, й облаву зроблять по лісах (Фр., II, 1950, 162);

Сонце цілими днями не покидало його веселої кімнати, обставленої білими меблями (Сміл., Сад, 1952, 270);

Дебют мій обставлений був "безсловесними персонажами" російського репертуару з помічником декоратора та машиністом (Минуле укр. театру, 1953, 22);

// обста́влено, безос. присудк. сл.

Кафе мільйонерів обставлено без ніяких розкошів (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 54);

Церемонію.. було обставлено дуже помпезно (Рад. Укр., 28.VIII 1959, 4).