1. Словник української мови в 11 томах

обстругувати

ОБСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТРУГА́ТИ, обстружу́, обстру́жеш і обструга́ю, обструга́єш, док., перех. Стругати кругом, з усіх боків або по всій поверхні, надаючи потрібного вигляду, розміру, форми.

Три хлопчики.. Майструють тут: шерхебелем один Орудує, обстругуючи бистро Бруски із жилками червонуваті (Рильський, II, 1960, 94);

У хаті — гармидер, як це завжди буває під час мазання.. Дівчата обстругували стіни (Головко, II, 1957, 98);

Він узяв клепку від розсохлого барильця.., обстругав її приблизно в формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Смолич, II, 1958, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обстругувати — обстру́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обстругувати — -ую, -уєш, недок., обстругати, обстружу, обстружеш і обстругаю, обстругаєш, док., перех. Стругати кругом, з усіх боків або по всій поверхні, надаючи потрібного вигляду, розміру, форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обстругувати — ОБСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТРУГА́ТИ, обстружу́, обстру́жеш і обструга́ю, обструга́єш, док., що. Стругати кругом, з усіх боків або по всій поверхні, надаючи потрібного вигляду, розміру, форми. Три хлопчики .. Словник української мови у 20 томах
  4. обстругувати — СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О. Словник синонімів української мови
  5. обстругувати — Обстру́гувати, -гую, -гуєш; обструга́ти, -га́ю, -га́єш і -стружу́, -стру́жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обстругувати — Обстругувати, -гую, -єш сов. в. обструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Обстрагивать, обстрогать. Золоту кору (на яворі) обстругала, срібну росу обтрусила. Чуб. III. 471. Словник української мови Грінченка