обсяг

О́БСЯГ, у, ч.

1. Розмір, величина чого-небудь.

Чорна, сира і затхла просторінь пожирала собою уяву про обсяг і світ (Ле, Міжгір’я, 1953, 538);

З осінніми днями збільшився обсяг колгоспних робіт (Жур., Дорога.., 1948, 173);

Величезна обсягом і значенням праця академіка Возняка в галузі франкознавства заслуговує на дуже високу оцінку (Рад. літ-во, 1, 1966, 65);

// Зміст чого-небудь з погляду його величини, кількісного вираження і т. ін.

Обсяг шкільної програми;

// перен. Зміст чого-небудь з погляду його значення, важливості.

Впав у бою — люто зціпиш зуби й не тямиш обсягу своєї згуби (Фр., XI, 1952, 243);

Ніхто не знав обсягу прийдешнього в ту ніч (Довж., І, 1958, 280).

О́бсягом у… — завбільшки, величиною, розміром.

Суне туча з-поза виднокруга обсягом у тридцять три версти (Перв., II, 1948, 58);

"Харьковский еженедельник" виходив щосуботи обсягом в 1-1,5 друкованого аркуша (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 27);

У по́вному о́бсязі — цілком, повністю, нічого не виключаючи.

Життя настійно вимагає, щоб проблеми наукової організації праці розв’язувались на кожному підприємстві і в повному обсязі (Ком. Укр., 6, 1966, 55).

∆ О́бсяг поня́ття, філос. — клас предметів, кожний з яких має ознаки, зафіксовані в понятті.

2. Межі, коло чого-небудь.

Бажання Іванові не могли ще вирватися з обсягу наймитського життя, з меж рідного села (Фр., III, 1950, 142);

Думки її рвались поза обсяг щоденщини; вона бажала кращого, празникового життя (Коцюб., І, 1955, 64);

Ми, розуміється, повинні строго окреслити обсяг етнографії як окремої дисципліни (Рильський, III, 1956, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me