обсів
О́БСІ́В, у, ч.
1. Дія за знач. обсіва́ти і обсіва́тися.
2. Пропущене під час сівби місце на ниві.
Слідкуй, щоб на сіві не було обсівів (Укр.. присл.., 1955, 372).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обсів — о́бсі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обсів — [оубс’іў] -с'іву, м. (на) -с'ів'і, мн. -с'івие, -с'ів'іў Орфоепічний словник української мови
- обсів — -у, ч. 1》 Дія за знач. обсівати і обсіватися. 2》 Пропущене під час сівби місце на ниві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсів — О́БСІ́В, у, ч. 1. Дія за знач. обсіва́ти і обсіва́тися. І вона рішила зараз таки завтра .. дати сіно на зимівлю і зерно на обсів, бо інакше не мала би спокою (Б. Лепкий). 2. Пропущене під час сівби місце на ниві. Слідкуй, щоб на сіві не було обсівів (прислів'я). Словник української мови у 20 томах
- обсів — О́ГРІ́Х (пропущене місце під час обробітку землі), ГРИ́ВА, ОБСІ́В, ПРО́СІВ (під час сівби). На полях впадають в очі огріхи — гриви нескошеного хліба (з газети); Як посіяла наша бригада овес — густе руно око вбира, жодного обсіву (К. Словник синонімів української мови
- обсів — Обсів, -ву м. Незасѣянное по недосмотру мѣсто въ полѣ. Лохв. у. Словник української мови Грінченка