обсівати

ОБСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех.

1. Те саме, що засіва́ти 1, 2.

Сіяльник вийшов ріллю обсівати (Манж., Тв., 1955, 104);

Довідався Семен, що батько його все своє життя обсівав мізерний шмат землі, який врізався клином у десятини сільського старости (Сміл., Зустрічі, 1936, 30);

— Виоремо тебе, ниво, обсіємо (Стельмах, II, 1962, 199);

*Образно. Так і живу я нині — землю добром обсіваю (Нагн., Гірські вершини, 1960, 27);

// чим. Сіяти щось навколо чого-небудь.

Іноді перилою обсівають рисові та інші поля; різкий і неприємний запах її служить засобом захисту цих полів від потрав (Ол. та ефір. культ., 1956, 227).

2. розм. Сіяти все кому-небудь.

Антон кожної весни за віз гною Хомаху обсіє, влітку обкосить, восени обмолотить (Чорн., Визвол. земля, 1959, 18).

3. перен. Густо вкривати по всій поверхні, усіювати нею поверхню чим-небудь; обсипати.

Кулемети захлиналися, обсівали поле кулями (Десняк, Опов., 1951, 97);

*Образно. День у день обсіювало сонце своїм золотисто-червоним світлом поверхню [поля] (Коб., II, 1956, 17);

// Посипати чимось кого-небудь з усіх боків.

4. етн., заст. Обсипати (молодих і весільних гостей) сумішшю вівса, пряників, горіхів і т. ін., бажаючи достатку, щастя.

Його [молодого] обсівають; на перелазі дітвора зібралась шажки ловить, та ба, не кидають: овес та конфети дрібнесенькі.. летять та в воду падають! (Кос., Новели, 1962, 17);

Дум’ячиха.., забираючи пригорщами овес, обсіяла ним насамперед обоє молодих (Фр., VIII, 1952, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсівати — обсіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсівати — -аю, -аєш і обсіювати, -юю, -юєш, недок., обсіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Те саме, що засівати 1), 2). || чим. Сіяти щось навколо чого-небудь. 2》 розм. Сіяти все кому-небудь. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсівати — ОБСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. що. Те саме, що засіва́ти 1, 2. Сіяльник вийшов ріллю обсівати (І. Словник української мови у 20 томах
  4. обсівати — СІ́ЯТИ (кидати зерно, насіння у землю), ЗАСІВА́ТИ, ЗАСІ́ЮВАТИ, ПІДСІВА́ТИ, ПІДСІ́ЮВАТИ (сіяти додатково по рідких сходах або іншій культурі); ВИСІВА́ТИ, ВИСІ́ЮВАТИ (сіяти що-небудь повністю або в певній кількості); ОБСІВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. обсівати — Обсіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. обсіяти, -сію, -єш, гл. 1) Обсѣвать, обсѣять. Вам дай Боже дочекати обсівати, а нам дожинати. Гол. Город скопай, обсій. МВ. (О. 1862. III. 62). 2) Обсыпать, обсыпать. Парубка до себе принадити, — то.... Словник української мови Грінченка