1. Словник української мови в 11 томах

обсіяний

ОБСІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсі́яти.

Про двох братів, що впали біля тину [розповідає Охрім], Про вибиту копитами долину, Обсіяну пшеницею з тих пір (Мал., Зореві дні, 1940, 9);

Змучені коні.. перейшли на рись, і зеленкувате мило падало з обкипілих вудил на попелястий супісок, обсіяний червоними перестиглими чашечками жолудів (Стельмах, II, 1962, 179);

*Образно. Ярошенко вийшов із школи в обсіяні зорями присмерки (Речм., Весн. грози, 1961, 27);

*У порівн. Клапоть білого снігу, що світився здалека між деревами, на леваді, мерехтів у сонці, мов обсіяний брильянтовим піском (Коб., III, 1956, 528).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсіяний — обсі́яний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обсіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсіяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсіяний — ОБСІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсі́яти. Про двох братів, що впали біля тину [розповідає Охрім], Про вибиту копитами долину, Обсіяну пшеницею з тих пір (А. Малишко); Змучені коні .. Словник української мови у 20 томах
  4. обсіяний — Обсі́яний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)