1. Словник української мови в 11 томах

обтесаний

ОБТЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтеса́ти.

Майстри обтісували дерево, інші в обтесаних уже стовпках довбали діри (Фр., VI, 1951, 108);

Цюк, цюк! — і в руках дівчини лишалася обтесана на клин цеглина (Вол., Наддн. висоти, 1953, 23);

*Образно. Його грубо обтесане обличчя лише до половини задичавлене волоссям (Стельмах, II, 1962, 109);

Левенсон — це пом’якшений, трохи обтесаний тип дівчини-партизанки з тифозної теплушки, перенесений в обстановку нашого часу (Донч., II, 1956, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтесаний — обте́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обтесаний — див. бувалий Словник синонімів Вусика
  3. обтесаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтесати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обтесаний — ОБТЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обтеса́ти. Майстри обтісували дерево, інші в обтесаних уже стовпках довбали діри (І. Франко); Цюк, цюк! – і в руках дівчини лишалася обтесана на клин цеглина (І. Волошин); * Образно. Словник української мови у 20 томах