1. Словник української мови в 11 томах

обтиканий

ОБТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обти́кати.

Гарячі коні помахували обтиканими виноградним листом головами (Коцюб., І, 1955, 192);

Гострі леза, одно за одним, блиснувши в повітрі, вгрузали в дошку, і в скорому часі голова хлопчика, його руки і весь тулуб були обтикані, як частоколом, ножами (Донч., VI, 1957, 412);

*Образно. Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене (Збан., Єдина, 1959, 118);

*У порівн. От стоять дуби, ніби обтикані перами, а ондечки вже світиться в вікнах огонь (Н.-Лев., III, 1956, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтиканий — обти́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обтиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтиканий — ОБТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обти́кати. Гарячі коні помахували обтиканими виноградним листом головами (М. Коцюбинський); Гострі леза, одно за одним, блиснувши в повітрі, вгрузали в дошку, і в скорому часі голова хлопчика... Словник української мови у 20 томах