1. Словник української мови в 11 томах

обтикатися

ОБТИ́КАТИСЯ див. обтика́тися.

ОБТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБТИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Обтикати себе чим-небудь.

Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить (Сл. Гр.);

// Прикрашати собі голову квітами.

По садочку я ходила не находилася.. Та нарвала й барвіночку та й обтикалася (Чуб., V, 1874, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтикатися — обти́катися дієслово доконаного виду обтика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обтикатися — I обт`икатисядив. обтикатися. II обтик`атися-аюся, -аєшся, недок., обтикатися, -ичуся, -ичешся, док. Обтикати себе чим-небудь. || Прикрашати собі голову квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтикатися — ОБТИ́КАТИСЯ див. обтика́тися. ОБТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБТИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Обтика́ти себе чим-небудь. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить (з казки); // Прикрашати собі голову квітами. По садочку я ходила не находилася .. Словник української мови у 20 томах
  4. обтикатися — Обтикатися, -каюся, -єшся сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Рудч. Ск. І. 159. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася. Чуб. V. 101. Словник української мови Грінченка