1. Словник української мови в 11 томах

обторочений

ОБТОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обторочити.

На столі та на численних столиках — скатертини, обторочені мереживом ручної роботи (Збан., Малин. дзвін, 1958, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обторочений — обторо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обторочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обторочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обторочений — ОБТОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обторочи́ти. На столі та на численних столиках – скатертини, обторочені мереживом ручної роботи (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах