1. Словник української мови в 11 томах

обтрушування

ОБТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обтру́шувати.

Слід застосовувати штучне додаткове запилення шляхом обтрушування пилку із зонтиків одних рослин на інші (Ол. та ефір. культ., 1956, 279);

Щоб уникнути втрат урожаю від обтрушування плодів і запобігти обламуванню гілок, під дерева з великим урожаєм підставляли підпори (Колг. Укр., 4, 1962, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтрушування — обтру́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обтрушування — -я, с. Дія за знач. обтрушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтрушування — ОБТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обтру́шувати. Слід застосовувати штучне додаткове запилення шляхом обтрушування пилку із зонтиків одних рослин на інші (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах