1. Словник української мови в 11 томах

обтрясти

ОБТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. обтря́с, ла́, ло́; док., перех., розм. Те саме, що обтруси́ти 1, 2.

Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Л. Укр., III, 1952, 682);

Вітер обсушить мокрі листочки.., обтрясе дрижачу сльозу ранньої роси (Кобр., Вибр., 1954, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтрясти — обтрясти́ дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обтрясти — -су, -сеш; мин. ч. обтряс, -ла, -ло; док., перех., розм. Те саме, що обтрусити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтрясти — ОБТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. обтря́с, ла́, ло́; док., що, розм. Те саме, що обтруси́ти 1, 2. Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); Вітер обсушить мокрі листочки.., обтрясе дрижачу сльозу ранньої роси (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  4. обтрясти — ОБТРУСИ́ТИ (ОТРУСИ́ТИ) (трусінням викликати опадання чого-небудь — плодів, листя і т. ін.), СТРУСИ́ТИ, ОТРЯХНУ́ТИ рідше, ОБТРЯСТИ́ (ОТРЯСТИ́) розм. рідше. — Недок.: обтру́шувати (отру́шувати), стру́шувати, отряха́ти, обтряса́ти (отряса́ти). Словник синонімів української мови