1. Словник української мови в 11 томах

обтріпуватися

ОБТРІ́ПУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ОБТРІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., від чого, з чого і без додатка, розм. Обтріпуючи на собі одяг, волосся, струшувати, збивати пил, сніг і т. ін.; обтрушуватися.

— А може, — думає, — й зовсім мені не треба б було обтріпуватись? (Свидн., Люборацькі, 1955, 117);

Василько підвівся, обтріпуючись з снігу, підбіг до саней (Коцюб., І, 1955, 80);

// Енергійними рухами всього тіла струшувати з себе що-небудь.

Голуб обтріпувався у нішці (Перв., Дикий мед, 1963, 88);

Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися — не йде (Фр., IV, 1950, 93).

ОБТРІ́ПУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ОБТРІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Шарпатися, витиратися, рватися від тривалого або недбалого носіння, використання.

[Хвилимон (показує черевики):] Тут інакше не можна полатать, як тільки союзи накласти; а щоб так, як ви кажете, — пристрочити, то так не можна: шкура по краях геть обтріпалась і попідгнивала… (Кроп., IV, 1959, 279);

Зношений сюртук висів на його худих плечах, наче на палиці, обтріпались поли (Рибак, Помилка.., 1956, 167).

2. Тривалим або недбалим носінням, використанням шарпати, рвати на собі одяг.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтріпуватися — обтрі́пуватися 1 дієслово недоконаного виду обтрушуватися розм. обтрі́пуватися 2 дієслово недоконаного виду шарпатися; робитися обшарпаним Орфографічний словник української мови
  2. обтріпуватися — I -уюся, -уєшся, недок., обтріпатися, -аюся, -аєшся, док., від чого, з чого і без додатка, розм. Обтріпуючи на собі одяг, волосся, струшувати, збивати пил, сніг і т. ін.; обтрушуватися. || Енергійними рухами всього тіла струшувати з себе що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтріпуватися — ОБТРІ́ПУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ОБТРІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., від чого, з чого і без дод., розм. Обтріпуючи на собі одяг, волосся, струшувати, збивати пил, сніг і т. ін.; обтрушуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. обтріпуватися — ОБТРУ́ШУВАТИСЯ (ОТРУ́ШУВАТИСЯ рідше) (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ (ОТРЯСА́ТИСЯ рідше), ОТРЯХА́ТИСЯ рідше. — Док. Словник синонімів української мови