обтяж

О́БТЯЖ, присл., діал. Важкувато.

Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтяж — о́бтяж прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. обтяж — присл., діал. Важкувато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтяж — О́БТЯЖ, присл., діал. Важкувато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. обтяж — Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору. Словник української мови Грінченка