обтяжливий
ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е.
1. Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий.
Як минала [Ліда] неглибокий.. вибалок, все ж зняла з плечей обтяжливий клунок і трохи поблукала між квітами (М. Ол., Чуєш.., 1959, 35);
Хатня робота не здавалася їй обтяжливою (Руд., Остання шабля, 1959, 128).
2. Який завдає багато клопоту, переживань, незручностей і т. ін.
Розкриття породи і вирізування дрібних і великих блоків утворює значні і обтяжливі для виробництва відходи вапняку (Компл. використ. вапняків.., 1957, 3);
Втекти на мить від цієї обтяжливої любові, лишитися самому, віч-на-віч з природою, сонцем, ланами (Полт., Повість.., 1960, 332);
// перен. Тяжкий, неприємний, нестерпний.
Хлоп’я, вважаючи цю обтяжливу бесіду вичерпаною, дременуло (Гончар, Тронка, 1963, 59).
Значення в інших словниках
- обтяжливий — обтя́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
- обтяжливий — Важкий; (- розмову) тяжкий, неприємний, нестерпний; ЮР. який обтяжує, затяжкий для кого, св. обтяжуючий; (- чекання) передсудній, довгий як вік; утяжливий. Словник синонімів Караванського
- обтяжливий — -а, -е. 1》 Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий. 2》 Який завдає багато клопоту, переживань, незручностей і т. ін. || перен. Тяжкий, неприємний, нестерпний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтяжливий — ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е. 1. Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий. Як минала [Ліда] неглибокий .. вибалок, все ж зняла з плечей обтяжливий клунок і трохи поблукала між квітами (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
- обтяжливий — ВАЖКИ́Й (про соціально-економічні фактори, обов'язки, турботи тощо — який надто обтяжує когось), ТЯЖКИ́Й, ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, ОБТЯЖНИ́Й рідше, СУТУ́ЖНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ підсил., НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ підсил. Народ мусив платити панам важкі податки (І. Словник синонімів української мови