обтятий
ОБТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтя́ти.
Там, де сопки доокола Лютий холод міцно стис, — Ми, обтяті попівчола,.. Довбемо граніт бездушний (Граб., І, 1959, 168);
Соломія, мовчазна й замислена, сиділа долі серед обтятого волосся (Коцюб., І, 1955, 344);
Позад неї на обтяту косогором петлю шляху з-за гори вилетів танк (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 58);
// обтя́то, безос. присудк. сл.
І була вона.., мов тая чайка, тільки крила їй обтято (Гур., Друзі.., 1959, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтятий — обтя́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обтятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтяти. || обтято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтятий — ОБТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обтя́ти. Там, де сопки доокола Лютий холод міцно стис, – Ми, обтяті попівчола, .. Довбемо граніт бездушний (П. Грабовський); Позад неї на обтяту косогором петлю шляху з-за гори вилетів танк (О. Кундзич); // обтя́то, безос. Словник української мови у 20 томах
- обтятий — обтя́тий підстрижений (ст): Бабця була добра господиня і вірна подруга, пам'ятаю її все усміхненою і веселою. Її коротко обтяте волосся було на той час і на її позиції революційним вчинком (Криницька) Лексикон львівський: поважно і на жарт