1. Словник української мови в 11 томах

обтічний

ОБТІЧНИ́Й, а́, е́.

1. техн. Який виявляє найменший опір зустрічному потокові рідини або газу (про форму літака, автомобіля, підводного човна і т. ін.).

Не чути звуку [літака], лише видно обтічний риб’ячий силует його, потім нарешті долинає і звук (Гончар, Тронка, 1963, 199);

Дельфін рухається у воді так швидко завдяки ідеальній обтічній формі, невеликій питомій вазі, сильному хвосту, а також особливому мастилу, яке виділяється залозами цієї тварини (Ком. Укр., 11, 1964, 49).

2. перен., розм. Який нікого не зачіпає; нечіткий, далекий від суті справи.

Обережний, обтічний виступ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтічний — обтічни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обтічний — сов., (фюзеляж) зализаний, округлий, заокруглений, обшарований. Словник синонімів Караванського
  3. обтічний — [обт'ічний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. обтічний — -а, -е. 1》 тех. Який виявляє найменший опір зустрічному потокові рідини або газу (про форму літака, автомобіля, підводного човна і т. ін.). 2》 перен., розм. Який нікого не зачіпає; нечіткий, далекий від суті справи. Обережний, обтічний виступ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обтічний — ОБТІЧНИ́Й, а́, е́. 1. техн. Який виявляє найменший опір зустрічному потокові рідини або газу (про форму літака, автомобіля, підводного човна і т. ін.). Не чути звуку, лише видно обтічний риб'ячий силует його [літака], потім нарешті долинає і звук (О. Словник української мови у 20 томах
  6. обтічний — НЕЧІТКИ́Й (про виклад думок, відповідь, формулювання, завдання тощо — неконкретно сформульований, неточно визначений), НЕКОНКРЕ́ТНИЙ, НЕВИ́ЗНАЧЕНИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, ОБТІЧНИ́Й (який не торкається конкретно суті справи, намагається не зачепити кого-, що-небудь). Словник синонімів української мови