1. Словник української мови в 11 томах

обужати

ОБУЖА́ТИ див. обуджа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обужати — обужа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обужати — див. обуджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обужати — ОБУЖА́ТИ див. обуджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обужати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. обужати — Обужа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. МВ. (О. 1862. І. 97). Той ще спить. Він обужає його. Чуб. II. 188. Челядку обудити. Гол. І. 84. Словник української мови Грінченка