1. Словник української мови в 11 томах

обхилений

ОБХИ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обхили́ти;

// обхи́лено, безос. присудк. сл.

З горба, де гіллям шовковиць Обхилено клубний дах, Розказує гучномовець, Що діється по світах (Вирган, В розп. літа, 1959, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхилений — обхи́лений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. обхилений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обхилити. || обхилено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обхилений — ОБХИ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до обхили́ти; // обхи́лено, безос. пред. З горба, де гіллям шовковиць Обхилено клубний дах, Розказує гучномовець, Що діється по світах (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах