1. Словник української мови в 11 томах

обхлюпаний

ОБХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обхлю́пати.

Всі вже мокрі, обхлюпані з ніг до голови (Гончар, Новели, 1954, 56);

*Образно. Давня легенда, старовинна, як світ білий, легенда, горами піднебесними народжена, сонцем південним обігріта, кришталево чистою водою морською обхлюпана… (Вишня, І, 1956, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхлюпаний — обхлю́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обхлюпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обхлюпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обхлюпаний — ОБХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обхлю́пати. Всі вже мокрі, обхлюпані з ніг до голови (О. Гончар); * Образно. Давня легенда, старовинна, як світ білий, легенда, горами піднебесними народжена, сонцем південним обігріта, кришталево чистою водою морською обхлюпана... (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах