1. Словник української мови в 11 томах

обхлюпувати

ОБХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. Хлюпати на кого-, що-небудь з усіх боків чимось; оббризкувати.

— Курчата пасла? — Квочки водою обхлюпувала, щоб не квоктали… (Вишня, І, 1956, 317);

Половчиха.. підійшла до самої води, хвиля обхлюпала її до колін (Ю. Янов., І, 1954, 267);

*Образно. — Мамо, мамо! — Доччин голос наче теплом обхлюпує жорстке серце матері (Речм., Весн. грози, 1961, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхлюпувати — обхлю́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обхлюпувати — -ую, -уєш, недок., обхлюпати, -аю, -аєш, док., перех. Хлюпати на кого-, що-небудь з усіх боків чимось; оббризкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обхлюпувати — ОБХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Хлюпати на кого-, що-небудь з усіх боків чимось; оббризкувати. – Курчата пасла? – Квочки водою обхлюпувала, щоб не квоктали... (Остап Вишня); Половчиха .. Словник української мови у 20 томах
  4. обхлюпувати — Обхлю́пувати, -пую, -єш сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать. Словник української мови Грінченка