обходчик

ОБХО́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що обхі́дник.

Обходчик пройшов свою дільницю, постукуючи молотком по костилях (Перв., Атака.., 1946, 37);

Іде все далі, далі й далі старий обходчик путьовий (Сос., Близька далина, 1960, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обходчик — обхо́дчик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. обходчик — ОБХО́ДЧИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що обхі́дник. Обходчик пройшов свою дільницю, постукуючи молотком по костилях (Л. Первомайський); Іде все далі, далі й далі старий обходчик путьовий (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах