обчовганий
ОБЧО́ВГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обчо́вгати.
Протоптана стежка, перетнута вузлуватим обчовганим корінням, провадила до церкви нагору (Перв., Материн.. хліб, 1960, 111);
Кирило з Максимом сиділи в кутку вогкої, з обчовганими стінами комірчини, куди їх вштовхнув міліціонер (Речм., Весн. грози, 1961, 256).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обчовганий — обчо́вганий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обчовганий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обчовгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обчовганий — ОБЧО́ВГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обчо́вгати. Пан Жаб вийняв з кишені немилосердно обчовганого черевика з роззявленою пелькою (Ю. Винничук); // у знач. прикм. Протоптана стежка, перетнута вузлуватим обчовганим корінням, провадила до церкви нагору (Л. Словник української мови у 20 томах