обшахровувати
ОБШАХРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШАХРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко ОБШАХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Обдурювати кого-небудь з вигодою для себе.
Не злодюжка ж до підсудних на дубову лаву сів, А хапуга міжнародний хоче світ обшахрувати (Еллан, І, 1958, 154);
[Петро:] А які то християни, що і до церкви ходять, і десять раз на день моляться, а на думці — як би кого обійти-обшахрати (Мирний, V, 1955, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обшахровувати — обшахро́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- обшахровувати — див. ОБДУРЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
- обшахровувати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
- обшахровувати — -ую, -уєш, недок., обшахрувати, -ую, -уєш і рідко обшахрати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Обдурювати кого-небудь із вигодою для себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обшахровувати — ОБШАХРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШАХРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко ОБШАХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм. Обдурювати кого-небудь з вигодою для себе. [Хилька:] .. То ж він на мої [гроші] гуляє... Обдурив мене, обшахраїв!.. (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- обшахровувати — ОБМАНУ́ТИ (повестися нечесно, вдатися до обману, шахрайства щодо кого-небудь з метою наживи, вигоди), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИТИ), ОШУКА́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБШАХРУВА́ТИ (ОШАХРУВА́ТИ) розм., ОБШАХРА́ТИ розм., ОБМАХЛЯ́РИТИ розм. Словник синонімів української мови