1. Словник української мови в 11 томах

обшматаний

ОБШМА́ТАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обшмата́ти;

// У знач. прикм.

Теодосій стояв перед Данилом у обшматаній шапці і подертому кафтані (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 490).

2. у знач. прикм. Який має на собі дуже подертий, пошматований одяг; обшарпаний.

Очима великими [Яшко] уп’явся в обшарпану постать.. Підійшов ближче — так, Мирон. Обшматаний, худий (Головко, І, 1957, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшматаний — обшма́таний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обшматаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обшматати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обшматаний — ОБШМА́ТАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до обшмата́ти; // у знач. прикм. Теодосій стояв перед Данилом у обшматаній шапці і подертому кафтані (А. Хижняк). 2. у знач. прикм. Одягнений у дуже подертий, пошматований одяг; обшарпаний. Словник української мови у 20 томах
  4. обшматаний — ОБІ́ДРАНИЙ (одягнений у поношений, убогий одяг), ОБІ́РВАНИЙ, ОБДЕРТИЙ, ОБША́РПАНИЙ (ОША́РПАНИЙ розм.), ОБТРІ́ПАНИЙ розм., ОБШМА́ТАНИЙ розм., ОБШМАТО́ВАНИЙ розм., ГОЛОДРА́НИЙ розм. рідше, ГОЛОРЕ́БРИЙ розм. рідше, ГОЛОДРА́БИЙ діал., ЦУНДРА́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови