1. Словник української мови в 11 томах

обшпарений

ОБШПА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обшпа́рити.

То вона пригортала до серця обшпарену руку, то тріпала нею, то приводила до рота, хукала — болість не німіла (Мирний, III, 1954, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшпарений — обшпа́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обшпарений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обшпарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обшпарений — ОБШПА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обшпа́рити; // у знач. прикм. То вона пригортала до серця обшпарену руку, то тріпала нею, то приводила до рота, хукала – болість не німіла (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах