1. Словник української мови в 11 томах

общипаний

ОБЩИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до общипа́ти.

Общипана курка безсило припала до столу мертвою головою на тонкій шиї (Коцюб., II, 1955, 360);

// У знач. прикм.

Зараз вони [дерева] стоять голі, общипані, всім світом забуті (Ряб., Жайворонки, 1957, 196);

*Образно. На порозі з’явився Гордійчук і общипана постать міського педагога Касяненка (Вас., І, 1959, 380);

// общи́пано, безос. присудк. сл.

Усе на ній так штепненько, чепурненько, общипано, так усім дівкам краса (Кв.-Осн., II, 1956, 425).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. общипаний — общи́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. общипаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до общипати. || у знач. прикм. || общипано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. общипаний — ОБЩИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до общипа́ти. Общипана курка безсило припала до столу мертвою головою на тонкій шиї (М. Коцюбинський); // общи́пано, безос. пред. Усе на ній так штепненько, чепурненько, общипано, так усім дівкам краса (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. общипаний — Общи́паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)