обідня
ОБІ́ДНЯ, і, ж. Відправа в православній церкві, яку служать у першій половині дня, до обіду.
[Степанида:] Ти б он подивилась на батька, як він стоїть у церкві та цілісіньку обідню, сердешний, вихитає головою та все молитви шепче… (Кроп., І, 1958, 126);
Була неділя. У брянських церквах дзвонили до обідні (Шиян, Вибр., 1947, 22).
◊ Псува́ти (зіпсува́ти) обі́дню кому і без додатка, заст. — заважати, шкодити кому-небудь у якійсь справі.
Тадей Станіславович торкнувся рукою плеча Левченка: — Зіпсував обідню старий донощик. І чарки по-людськи не допив (Стельмах, І, 1962, 336).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обідня — обі́дня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обідня — див. ВІДПРАВА. Словник синонімів Караванського
- Обідня — див. Літургія 1 Словник церковно-обрядової термінології
- обідня — -і, ж. Відправа в православній церкві, яку служать у першій половині дня, до обіду. || Багатоголосний циклічний хоровий твір на текст богослужіння, що відбувається у першій половині дня, перед обідом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обідня — (церков.) Богослужба, літургія Словник чужослів Павло Штепа
- обідня — Ранкове богослужіння православної церкви, яке обіймає понад 12 гімнів а капела. Відповідає католицькій або протестантській месі. Словник-довідник музичних термінів
- обідня — ОБІ́ДНЯ, і, ж. Відправа в православній церкві, яку служать у першій половині дня, до обіду. [Степанида:] Ти б он подивилась на батька, як він стоїть у церкві та цілісіньку обідню, сердешний, вихитає головою та все молитви шепче... (М. Словник української мови у 20 томах