1. Словник української мови в 11 томах

обізлитися

ОБІЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., рідко. Те саме, що розізли́тися.

Славко обізлився ще більше, але нічого не сказав (Коп., Лейтенанти, 1947, 192);

Головченко обізлився, блискавичні рум’янці роздули його.. щоки (Стельмах, Правда… 1961, 360).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обізлитися — обізли́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обізлитися — -люся, -лишся, док., рідко. Те саме, що розізлитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обізлитися — ОБІЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., рідко. Те саме, що розізли́тися. Славко обізлився ще більше, але нічого не сказав (О. Копиленко); Головченко обізлився, блискавичні рум'янці роздули його .. щоки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. обізлитися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови