обілений
ОБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіли́ти.
Чуби в усіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, — сині (Вас., II, 1959, 351).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обілений — обі́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обілити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обілений — ОБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обіли́ти; // у знач. прикм. Чуби в усіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, – сині (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах