1. Словник української мови в 11 томах

обіщання

ОБІЩА́ННЯ, я, с., заст., розм. Дія за знач. обіща́ти.

Згадавши останні свої самому собі й своїй жінці обіщання, він рішив узяти себе в руки й при розмові не захоплюватися (Вас., І, 1959, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіщання — Обіцянка Словник чужослів Павло Штепа
  2. обіщання — ОБІЩА́ННЯ, я, с., заст., розм. Дія за знач. обіща́ти. Згадавши останні свої самому собі й своїй жінці обіщання, він рішив узяти себе в руки й при розмові не захоплюватися (С. Васильченко); // Обіцянка, обітниця. Схвильований і радісний, .. Словник української мови у 20 томах