овсі
О́ВСІ, О́ВСІМ, присл., діал. Зовсім.
Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Кв.-Осн., II, 1956, 130);
— Прийміть, козаки, до гурту, бо занудився овсі! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 349);
— Молодий чоловіче..! Не знаєте ви світу овсім… (Крим., Вибр., 1965, 401).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- овсі — О́ВСІ, О́ВСІМ, присл., розм. Зовсім. Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Г. Квітка-Основ'яненко); – Прийміть, козаки, до гурту, бо занудився овсі! (П. Панч); – Молодий чоловіче..! Не знаєте ви світу овсім... (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- овсі — Овсі нар. = зовсім. Харьк. Словник української мови Грінченка