1. Словник української мови в 11 томах

огидливо

ОГИ́ДЛИВО. Присл. до оги́дливий.

Він огидливо скривився й хитнув головою — мабуть, він хотів ще щось сказати, та не зважився (Досв., Вибр., 1959, 143);

Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (Донч., III, 1956, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огидливо — оги́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. огидливо — Присл. до огидливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огидливо — ОГИ́ДЛИВО. Присл. до оги́дливий. Він огидливо скривився й хитнув головою – мабуть, він хотів ще щось сказати, та не зважився (Олесь Досвітній); Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах