оголіти
ОГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що зубо́жіти 1.
— Нам аби маленький подарочок, — як то говорять: З миру по нитці — голому сорочка. — Щоб не довелося мирові оголіти! (Вовчок, І, 1955, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оголіти — оголі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- оголіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Те саме, що зубожіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оголіти — ОГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Стати голим; // Те саме, що зубо́жіти 1. – Нам аби маленький подарочок, – як то говорять: З миру по нитці – голому сорочка. – Щоб не довелося мирові оголіти! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах