1. Словник української мови в 11 томах

огорнений

ОГО́РНЕНИЙ, ОГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до огорну́ти.

Серед них виділяється єдина жіноча постать з дитиною, огорнутою полами кожуха (Стельмах, І, 1962, 354);

З гори так далеко видко. І темно-зелена долина, огорнена горами, і гори, покриті лісом (Мирний, IV, 1955, 321);

Весь огорнутий журбою, Безнадійно плакав я (Граб., І, 1959, 391);

*Образно. Стоїш ти, Полтаво, огорнена в славу, Закривши останню сторінку криваву, — Хай більш їх не буде! (Рильський, II, 1956, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огорнений — ого́рнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. огорнений — огорнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до огорнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огорнений — ОГО́РНЕНИЙ, ОГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до огорну́ти. Серед них виділяється єдина жіноча постать з дитиною, огорнутою полами кожуха (М. Стельмах); З гори так далеко видко. Словник української мови у 20 томах