1. Словник української мови в 11 томах

огороджувати

ОГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех.

1. Те саме, що обгоро́джувати.

— Дивилась я, Григорію, сьогодні, як Плачинда огородив свій маєток чужим деревом (Стельмах, І, 1962, 230);

// Відділяти, відмежовувати що-небудь огорожею.

За дощаним парканом, який огороджував подвір’я клубу, починався парк (Дмит., Наречена, 1959, 205).

2. рідко. Оточувати з усіх боків; облягати.

Сірий присмерк лягав над річкою, обрій зливався з землею в суцільне поле, що огороджувало фортецю і воду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 210).

3. від чого і без додатка, рідко. Захищати певним чином від чогось небажаного або небезпечного.

Треба було знешкодити існуючу небезпеку [радіоактивності]. Здобути можливість керувати роботою реактора вільно і спокійно, огородити людину (Рибак, Час.., 1960, 668);

Мар’ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (Стельмах, І, 1962, 635).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огороджувати — огоро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. огороджувати — див. ОБГОРОДЖУВАТИ; (від лиха) захищати, охороняти, убезпечувати. Словник синонімів Караванського
  3. огороджувати — -ую, -уєш, недок., огородити, -роджу, -родиш, док., перех. 1》 Те саме, що обгороджувати. || Відділяти, відмежовувати що-небудь огорожею. 2》 рідко. Оточувати з усіх боків; облягати. 3》 від чого і без додатка, рідко. Захищати певним чином від чогось небажаного або небезпечного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огороджувати — ОГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. що. Те саме, що обгоро́джувати. – Дивилась я, Григорію, сьогодні, як Плачинда огородив свій маєток чужим деревом (М. Стельмах); // Відділяти, відмежовувати що-небудь огорожею. Словник української мови у 20 томах
  5. огороджувати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. огороджувати — Огоро́джувати, -джую, -джуєш; огороди́ти, -роджу́, -ро́диш = обгоро́джувати, обгороди́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. огороджувати — Огоро́джувати, -джую, -єш сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295. Словник української мови Грінченка