1. Словник української мови в 11 томах

ограбований

ОГРАБО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ограбува́ти;

// ограбо́вано, безос. присудк. сл.

А на другий [день] чутно: писаря ограбовано! (Мирний, І, 1949, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ограбований — ограбо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ограбований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до ограбувати. || ограбовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ограбований — ОГРАБО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ограбува́ти. Чорна пилюга здіймається над полем, ограбованим підступністю загарбників (з наук. літ.); // ограбо́вано, безос. пред. А на другий [день] чутно: писаря ограбовано! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. ограбований — Ограбо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)