огріватися
ОГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Те саме, що обігріва́тися.
Нагребли сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище. Огрівалися, співали (Горд., II, 1959, 165);
— Дозвольте мені годинку в теплій хаті посидіти… Одуб, замерз! Огріюсь і далі посуну… (Стар., Вибр., 1959, 660);
Як огрілася землиця Від весняного проміння, Так на крилах теплий легіт Тут заніс дрібне насіння (У. Кравч., Вибр., 1958, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огріватися — огріва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- огріватися — -аюся, -аєшся, недок., огрітися, -іюся, -ієшся, док. Те саме, що обігріватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огріватися — ОГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Те саме, що обігріва́тися. Нагребли сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище. Огрівалися, співали (К. Гордієнко); – Дозвольте мені годинку в теплій хаті посидіти... Одуб, замерз!... Словник української мови у 20 томах
- огріватися — ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ (ЗОГРІВА́ТИСЯ), ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови