одаряти
ОДАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОДАРИ́ТИ, одарю́, ода́риш, док., перех. Те саме, що обдаря́ти.
Вміє одаряти Сотнями дарів Осінь, щедра мати, Всіх трудівників! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 68);
Усім його [Кармеля] бог втішив, усім одарив — чого б то ще справді треба! (Вовчок, І, 1955, 355);
Спершу, каже [пан], я хотів тебе одарити: грунт дати, хату поставити, землі одвести й на волю випустити (Мирний, І, 1949, 401).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одаряти — одаря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- одаряти — -яю, -яєш, недок., одарити, одарю, одариш, док., перех. Те саме, що обдаряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одаряти — ОДАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОДАРИ́ТИ, одарю́, ода́риш, док., кого. Те саме, що обдаря́ти. Вміє одаряти Сотнями дарів Осінь, щедра мати, Всіх трудівників! (М. Рильський); Усім його [Кармеля] Бог втішив, усім одарив – чого б то ще справді треба!... Словник української мови у 20 томах
- одаряти — НАДІЛИ́ТИ кого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.), УДІЛИ́ТИ (ВДІЛИ́ТИ) кому що, ДА́ТИ кому що; НАГОРОДИ́ТИ розм. (перев. чимось небажаним, неприємним); ОБДАРУВА́ТИ (ОБДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови