1. Словник української мови в 11 томах

оден

ОДЕ́Н, одного́, ч., числ. кільк., діал. Один.

Та! велике щастя — латочка землі!.. Крутиться оден з одним на своїй скибці, а сам ходить чорний, як земля… (Коцюб., II, 1955, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оден — оде́н займенник один діал. Орфографічний словник української мови
  2. оден — одного, ч., числ. кільк., діал. Один. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оден — Один, одна, одне Словник чужослів Павло Штепа
  4. оден — ОДЕ́Н, одного́, ч., числ. кільк., діал. Один. Та! велике щастя – латочка землі!.. Крутиться оден з одним на своїй скибці, а сам ходить чорний, як земля... (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  5. Оден — (Auden) Вістен Г'ю, 1907-73, англо-амер. поет; інтелектуальна лірика, від соціально-радикальної до філософсько-релігійної (На даний час, Щит Ахілла, Данина Кліо); експресіоністичні поетичні п'єси (з Ч. Айшервудом); есе. Універсальний словник-енциклопедія
  6. оден — Оден числ. = один. Подольск. г. Словник української мови Грінченка