одинадцятеро
ОДИНА́ДЦЯТЕРО, одинадцятьо́х, числ. збірн. Одинадцять (уживається з іменниками чоловічого роду, іменниками, що означають сукупність істот різної статі, іменниками середнього роду, що означають назви істот та речей, а також з особовими займенниками у множині).
Видоївши корову, Мотря.. показала Насті своє хазяйство. Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка та одинадцятеро зозулястих курей (Коцюб., І, 1955, 58);
В організацію могли вступити навіть не десятеро новаків, а одинадцятеро (Жур., Даша, 1961,35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одинадцятеро — одина́дцятеро числівник кількісний Орфографічний словник української мови
- одинадцятеро — одинадцятьох, числ. кільк., збірн. Одинадцять (уживається з іменниками чоловічого роду, іменниками, що означають сукупність істот різної статі, іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, а також з особовими займенниками у множині). Великий тлумачний словник сучасної мови
- одинадцятеро — ОДИНА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк., збірн. Одинадцять (уживається з іменниками чоловічого і жіночого роду, іменниками, що означають сукупність істот різної статі, іменниками середнього роду, що означають назви істот та речей... Словник української мови у 20 томах
- одинадцятеро — Одина́дцятеро, -ро́х, -ро́м, -рома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одинадцятеро — Одинадцятеро числ. Одинадцать. Дивиться — одинадцятеро дочок. ЗОЮР. II. 71. Словник української мови Грінченка