1. Словник української мови в 11 томах

одинарний

ОДИНА́РНИЙ, а, е. Який складається з однієї частини; не подвійний.

Зачинені віконниці мало захищали від морозу, і одинарні рами вкрилися товстим шаром льоду (Бойч., Молодість, 1949, 124);

Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою, хто вже зна де роздобутою хазяйновитим завгоспом (Збан., Сеспель 1961, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одинарний — Чи розрізняються значенням прикметники одинарний та ординарний? Безперечно, попри те, що вони близькі за вимовою. Одинарний – не подвійний, який складається з однієї частини. Одинарна рама. Ординарний – звичайний; банальний; котрий не відрізняється від інших. Ординарне обличчя. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. одинарний — одина́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. одинарний — ОДИНАРНИЙ – ОРДИНАРНИЙ Одинарний. Який складається з однієї частини; не подвійний: одинарна рама, одинарна штора. Ординарний. 1. Звичайний, рядовий: ординарна професія. 2. заст. Штатний: ординарний професор. Літературне слововживання
  4. одинарний — -а, -е. Який складається з однієї частини; не подвійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одинарний — Одинний, одиничний Словник чужослів Павло Штепа
  6. одинарний — ОДИНА́РНИЙ, а, е. Який складається з однієї частини; не подвійний. Ось він пораненою ногою торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (М. Словник української мови у 20 томах