одиноко
ОДИНО́КО. Присл. до одино́кий 1, 2.
Рік цілий навколо все мре та німує, Самотнього серця ніщо не вгамує… Ридай одиноко (Граб., І, 1959, 386);
І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею Пузатих (Гончар, Тронка, 1963, 104).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одиноко — одино́ко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- одиноко — див. безлюдно Словник синонімів Вусика
- одиноко — Присл. до одинокий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- одиноко — ОДИНО́КО. Присл. до одино́кий 1, 2. Рік цілий навколо все мре та німує, Самотнього серця ніщо не вгамує... Ридай одиноко (П. Грабовський); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею Пузатих (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах